суботу, 17 квітня 2010 р.

Трохи перцю

Мені подобаються люди, які не задають надто багато запитань, не діймають порожніми розмовами, «ні» розуміють буквально. Мені подобається стабільність, впевненість (і самовпевненість), категоричність і рішучість. Мені подобається, коли роблять більше, ніж обіцяють. Мені подобається різкість, гострота і холод. Мені подобається відвертість, здоровий глузд, розсудливість. Мені подобаються цілеспрямовані інтлектуали. 


Ненавиджу тих, які живуть тільки для майбутнього, не бачать і не цінують того, що мають сьогодні. Ненавиджу українофобів, лицемірів і бовдурів. Ненавиджу хабарників, алкоголіків, політиків, блазнів, сраколизів, симулянтів і дегенератів. Ненавиджу, коли кажуть чи пишуть «привітяксправи», питають «аможнатебепоцілувати?» (...нубудьласочкахочраз). Ненавиджу слабоволих, боягузів і закомплексованих.  


Не розумію навіщо стримують пристрасть, серуть грошима, псують стосунки з родичами, дивляться серіали, провокують скандали. 


Хочу... А все, що хочу, те і роблю і буду робити. 


Ось. Все сказала. 

3 коментарі:

  1. я ось теж останнього не розумію :/

    ВідповістиВидалити
  2. Можу розказати про пристрасть - особисто я стримую пристрасть по тій причині що обєкту пристрасті ця моя пристрасть як пяте колесо в тракторі...
    Звісно, це коли нема взаємності :-)

    ВідповістиВидалити
  3. А щодо всього решта - на 100% не впевнений, але швидше за все тому що це _єдиний_ спосіб потішити своє его для людини....
    А чого не шукають більш гарних способів - ех, думаю шо _так простіше_...


    Може влаштувати конкурс - найкращий спосіб відчути власну значимість? цікаво, шо би люди понавидумували :-)

    Доречі, два останні коменти - це Юра (з Кульпаркова)

    ВідповістиВидалити