Трохи перцю

Мені подобаються люди, які не задають надто багато запитань, не діймають порожніми розмовами, «ні» розуміють буквально. Мені подобається стабільність, впевненість (і самовпевненість), категоричність і рішучість. Мені подобається, коли роблять більше, ніж обіцяють. Мені подобається різкість, гострота і холод. Мені подобається відвертість, здоровий глузд, розсудливість. Мені подобаються цілеспрямовані інтлектуали. 

Ненавиджу тих, які живуть тільки для майбутнього, не бачать і не цінують того, що мають сьогодні. Ненавиджу українофобів, лицемірів і бовдурів. Ненавиджу хабарників, алкоголіків, політиків, блазнів, сраколизів, симулянтів і дегенератів. Ненавиджу, коли кажуть чи пишуть «привітяксправи», питають «аможнатебепоцілувати?» (...нубудьласочкахочраз). Ненавиджу слабоволих, боягузів і закомплексованих.  

Не розумію навіщо стримують пристрасть, серуть грошима, псують стосунки з родичами, дивляться серіали, провокують скандали. 

Хочу... А все, що хочу, те і роблю і буду робити. 

Ось. Все сказала. 

Про Mr. Rightman-а

Хто такий Mr. Rightman? Здавалося б, все досить просто: Mr. Right is a Man that Every Woman wants to Find, Fuck and Marry. Кожна має свій смак, типаж, свідомі і підсвідомі критерії.

Мене питали, хто для мене ідеальний чоловік. В шостому класі відповідала, що Джонні Депп. Два роки тому, що ідеальних чоловіків не існує. Сьогодні скажу таке:

Ідеальний чоловік — це той, хто давно і безповоротно попрощався з юнацтвом, має великий досвід і набуту мудрість.

Це той, хто достатньо свідомий не повторювати молодечих помилок і розпізнавати, що є добрим, а що ні.

Це той, хто розуміє, що жінки, з якими він гуляв і дорослішав — не для шлюбу, а для вражень. 

Це той, хто не боїться обов’язків і завжди відповідає за свої слова. 

Це той, хто не злякається, коли почує, що має стати батьком.

Це той, хто вміє цінувати жінку, яка поруч, бути відданим і дбайливим.

Це той, хто має чітку життєву позицію, свої погляди і не витає в ілюзіях. 

Це той, ким не можна маніпулювати і вводити в оману. 

Це той, хто завжди знає, що йому слід робити.

Таких дуже мало, але є. На власні очі бачила. Колись собі знайду. Однак не скоро. Ще треба багато багато часу, щоб самій бодай наблизитись до ідеальної. Проте це вже інша історія і зовсім інша парадигма.

P.S.: Успіхів, дівчатка!

Найкращі речі кояться вночі

Найкращі речі кояться вночі. Найбільш сокровенні, інтимні, такі, які лишаються у пам’яті до кінця днів. Ніч — найкраща змовниця, адже вона зберігає таємниці. В її пітьмі чуєшся затишніше і розкутіше, бо ніхто не бачить. Ти маєш право на помилку і ніхто не осудить. В темряві ти досконалий і позбавлений безглуздих комплексів. Забуваєш про всі клопоти, повинності; просто піддаєшся її чару, Чорної Володарки, яка вабить своєю досконалістю і затишком. Ти розкутий і готовий до нових відчуттів, які подарує вона... Ніч. Обіймає і дарує спокій. Немає нічого кращого, від відчуттів, дарованих вночі. Люблю ніч, темряву, пітьму. Хто не пізнав принад ночі — нещасний.

Темрява зближує, розсуває межі, загострює відчуття, дарує свободу дій. В темряві пізнаються нові, незвідані емоції, що зводять з розуму. Вона щоразу інша, щоразу пропонує нові враження. Темношкіра Тоні Моррісон розповідає: «Темрява має п’ять або шість відтінків. Є шовковисті, є й вовняні. Деякі порожнисті, а деякі — ніби пальці. Всі вони не стійкі. Змінюються з однієї барви чорноти на іншу». Ось така кольорова темнота.

Пітьма — це глибокі сутінки, хоч око вийми. Коли ти цілком позбавлений зору, загострюються слух та запах. Народжуються зовсім різні відчуття. Мурашки бігають по шкірі від найменшого доторку будь-чого... будь-кого; прискорюється пульс. Пітьма породжує переживання: страх. Проте хто сказав, що переляк — це погано? Справді поганим є ніколи не звідати всього багатого спектру емоцій та відчуттів. Пітьма породжує переживання: задоволення. Ти шаленієш від одержаних відчуттів, збуджуєшся, забуваєш про все на світі, хочеш ще і ще; аж до світанку, який все зруйнує, проте залишить тобі неймовірні спогади.

Ночі бувають різними. Кожна неповторна. Вчись впіймати особливість кожної.

На останок, Олесь Гончар, який чудово розуміє ніч:

«Найкоротші у світі ночі — ночі закоханих. Незчуєшся, як і змайне така ніч, відпливе зорями, відбагряніє загравами за Дніпром. Замерехтить сріблястий туман світанку над сагою і садки наскрізь просвітяться — розвиднятися буде. І хто з людей, із тих, хто найраніше встає, побачить, як двоє виходять із ночі, взявшись за руки, згадає і свої сріблясті тумани тих найщасливіших світань, що зустрічали двоє закоханих десь біля хвіртки, коли вже й пора, а розстатись несила, бо не все ще переговорено, не надивлено ще йому на неї, а їй на нього...»

Люблю ніч, темряву, пітьму...