вівторок, 28 лютого 2012 р.

Монолог Лакі українською, дві версії.


Любителям Беккета та поціновувачам перекладацьких талантів.

Лакі — один з п'яти персонажів п'єси видатного драматурга, ірландця за походженням, володаря Нобелівської премії, Семюеля Беккета "Чекаючи на Ґодо". П'єса, жанр якої абсурдна трагікомедія на дві дії, вийшла друком в 1949 р. Першим втіленням на сцені стала постановка п'єси паризьким театром "Вавілон", прем'єра відбулася 1953 р.

ЛАКІ: Приймаючи як зазначено в останніх загальновідомих працях Кулакера та Шомана буття антропоморфного Бога кваквакваква з білою бородою кваква який перебуває поза часом і простором та з високості божественної апатії божественної афамбії божественної афазії щиро любить усіх нас за винятком хіба що з невідомих причин але час покаже, [sic!] та страждає подібно до святої Міранди разом із тими хто з невідомих причин але час покаже занурені у буремне занурені у вогняне чиє полум’я якщо так триватиме й далі то ті хто своїми сумнівами спопелять небозвід а саме висадять пекло у небеса такі блакитні вряди-годи і сьогодні спокійні такі упокорені спокоєм котрий хоча й з перебоями є не менш жаданим але не будемо лізти поперед і з іншого боку враховуючи в результаті незавершених досліджень не будемо лізти поперед досліджень незавершених разом з тим увінчаних Акакакакадемією Антропопопометрії Франкфурта-на-Аймурі Членке та Мудека встановлено й не викликає жодного сумніву стосовно до людських намірів які в результаті недовершених досліджень недовершених Членке та Мудека встановлено мовлено оновлено як витікає стікає стікає але не будемо лізти поперед із невідомих причин в результаті праць Кулакера та Шомана з цілковитою очевидністю показано настільки очевидно що зусиллями Пердова та Ригана незавершеними незавершеними з невідомих причин Членке та Мудека незавершеними незавершеними очевидно що людина всупереч протилежним твердженням що людина на Аймурі Членке та Мудека що людина зрештою словом що людина словом нарешті попри значні успіхи в галузі харчування та асенізації худне і водночас поруч із невідомих причин попри небачене піднесення фізичної культури запровадження різноманітних марних барвних видів спорту таких як теніс футбол перегони на велосипедах ногами плавання кінний спорт авіація конація теніс ковзани на льоду на асфальті теніс авіація в усіх різновидах зимовий спорт літній осінній осінній теніс великий дрібний земляний притрамбований авіація теніс хокей на траві у морі в повітрі пеніцилін сурогати замінники словом я закругляюся водночас поруч із меншати з невідомих причин попри теніс я закругляюся авіація гольф як на дев’ять так і на дев’ятнадцять лунок теніс на льоду словом із невідомих причин у департаментах Льонтре Жаб’є Теляпасе Курвуазьє а саме водночас поруч із невідомих причин худнути збігатися я закругляюся Льонпасе словом непоправні втрати на душ відколи помер Вольтер що складають два метри чотири грами на душ приблизно в середньому цілі числа нормальна вага гола в Нормандії з невідомих причин словом нарешті не має значення факти всі тут а з іншого боку враховуючи те що є набагато серйознішим і пов’язано з набагато серйознішими що у світлі світла дослідів Стайнвега та Петермана пов’язано з серйознішим пов’язано з іще набагато серйознішим у світлі світла марних дослідів Стайнвега та Петермана у долині у горах на березі моря у дворі і вода і вогонь повітря таке саме і земля а саме повітря й земля узимку повітря й земля пустеля кам’яна узимку на жаль сьомогу року їхнього строку збоку земля море каміння у глибинах узимку понад морем над землею усією гей я закругляюся з невідомих причин попри теніс усі факти тут з невідомих причин я закругляюся чия черга словом нарешті на жаль чия черга для каміння хто своїми сумнівами я закругляюсь але не будемо лізти поперед я закругляюсь голова водночас поруч із невідомих причин попри теніс чия черга борода полум’я сльози каміння таке блакитне таке упокорене на жаль голова голова голова голова у Нормандії попри теніс марні зусилля незавершені серйозніше каміння словом я закругляюся на жаль на жаль марні незавершені голова голова у Нормандії попри теніс голова на жаль каміння Мудек Мудек […] Теніс!.. Каміння!.. Таке упокорене!.. Мудек!.. Незавершені!..
Пер. з фр. Володимир Діброва
["Французька п'єса ХХ століття. Театральний авангард" (Київ: Основи, 1993)]
ЛАКІ: Дане існування як сказано в публічних працях Пунчера і Ватмана особистого Бога кваквакваква з білою бородою кваквакваква поза часом і без продовження який з висот божественної апатії божественної асамбії божественної афазії прещиро любить нас за малими винятками з незнаних нам причин та час покаже і страждає як божественна Міранда з тими що з незнаних нам причин та час покаже вкинені у муки вкинені в вогонь якого полум’я якщо це потриває а хто б тут сумнівався то запалить склепіння іншими словами пекло висадить до неба такого синього спокійного і тихого такого тихого і з тишею яка хоч і переривана є краща як ніщо та не спішім і беручи щобільше до уваги що внаслідок праць що залишились незакінчені увінчані Академією Антропометрії у Срак-у-Пізті Тестєва і Кунарда поза всяким сумнівом встановлено за всяким іншим сумнівом крім того що тримається до праць людей що внаслідок нескінчених ще праць Тестєва і Кунарда встановлено як буде слідувати але не спішім з причин незнаних в наслідок публічних праць Пунчера і Ватмана встановлено поза всіма сумнівами що з уваги на праці Пердова і Виверга що залишились незакінчені з причин незнаних і Тестєва та Кунарда що залишились незакінчені встановлено що багато заперечують що людина в Пізті Тестєва і Кунарда що людина в Срак-у що людина одним словом що людина коротко всупереч крокуванням харчування і випорожнювання витрати і худіння витрати і худіння і рівночасно й рівнобіжно щобільше з невідомих нам причин і всупереч крокуванням фізичної культури і практикування спортів таких як теніс і футбол біг їзда вельосипедом плавання літання їждження зсування намагання камоґі лещетарство теніс усіх родів умирання літунство спорти усіх родів гокей всіх родів пеніциліна і сукцеданея одним словом я продовжую літання зсування ґольф понад дев’ять і вісімнадцять дір теніс усіх родів одним словом з причин незнаних в Єбгамі в Хуйгамі в Дургамі і Ґоноргамі іменні рівночасно й рівнобіжно і щобільше з причин незнаних але час покаже зникає я продовжую Дургамі Ґоноргамі словом мертва втрата на одну голову від смерти єпископа Берклі що на мелодію одного сантиметра і чотири грами на голову заокруглено менш більш до найближчого десятого добра міра круглі цифри зовсім голі у панчохах з Коннемара одним словом з незнаних нам причин без уваги якої ваги факти маємо і беручи до уваги те що більш далеко більш серйозне що у світлі світлі світлі надаремних трудів Штайнвеґа і Пітермана що на долах горах на морях на ріках що течуть водою що течуть вогнем повітря таке саме а тоді земля іменно повітря а тоді земля в великім холоді в великій темряві повітря і земля оселя з каменю в великій глибині в великім холоді на морі на землі в повітрі я продовжую з причин незнаних без уваги на теніс факти маємо та час покаже я продовжую на жаль на жаль далі далі коротко у гарній далі далі оселі з каменю хто може сумніватися продовжую та не спішім продовжую череп никне никне никне і рівночасно рівнобіжно і щобільше з незнаних нам причин, [sic!] без уваги на теніс далі далі борода полумя [sic!] сльози камінь такий синій і такий спокійний на жаль на жаль далі далі череп череп череп череп в Коннемара без уваги на теніс занедбані праці незакінчені і ще серйозніше оселя з каменю словом я продовжую на жаль на жаль занедбані і незакінчені череп череп в Коннемара без уваги на теніс череп на жаль каміння Кунард […] теніс . . . каміння . . . Кунард . . . нескінчені . . .
Пер. з англ. Богдан Бойчук
["Сучасність" (Мюнхен, 1972)]

***
Текст п'єси англійською тут.

суботу, 4 лютого 2012 р.

#твікіно: свято наближається, свято наближається

Що? — перше в історії Львова масове #твікіно — #ТойХтоПройшовКрізьВогонь Михайла Іллєнка, одного з трьох геніальних братів-режисерів; фільм, який називають кращим українським кіном з часів "Тіней" Параджанова (1964р.).

Де? — Львів. Планета Кіно (Ашан).

Коли? — 9-го, 10-го або 11-го лютого (голосуємо!).
Аргументи за 9-те: 1-відкриття, 2-можливо буде режисер (!!!!!!!!!!!!!!), 3-зручно тим, хто має плани на вихідні за межами міста.

Чому? — а чому ні?

Погода? — приблизно -10С (тобто незрівнянно краще, ніж останнім часом).

Ціна? — уточнюється. але всі пам'ятають, що це вклад в українське мистецтво і власний духовний розвиток, тому не жмуться.

Про фільм? — знайти в мережі простіше простого. Особливо раджу ось це інтерв'ю: http://www.lvivpost.net/content/view/13549/527/



А ось #твісписок тих, хто йде:

(то я)
@chorna_kiwka
@rostyslav
@voldes
@Dumy4ka
@getintothejam
lesyk_m — який якимось чином досі не має #твіакаунту
@veta_twig
@Petro_Kryvyi
@p1f


Хто ще? — ??

Бронювання? — Зв'язувалась з кінотеатром. Ось, що вони написали:

Доброго дня!
Розклад сеансів з'явиться в понеділок-середу (це визначає
адміністратор). Забронювати можна буде, як тільки з'явиться розклад.
Доповнити і уточнити інформацію Ви можете за телефоном 032 229 55 03
(адміністратор кінотеатру м. Львів, Швець Олег)
.

Таким чином час на зголошення ще є. Спішіть-пишіть)


a_v


P.S.: Заходьте в коментарі через #твіакаунти або принаймні лишайте свої ніки, бо як я вас всіх впізнаю? :)

P.P.S.: Білочка може цього не робити. Вже впізнала.


#ОстаточнийТвісписок:

@anima_vera
@Rostyslav
@TossFromUA
@blondboyua x1
@blondboyua x2
@taras1k
@Dumy4ka
@chorna_kiwka
@getintothejam
@pryshchepka
@mrpetruccio
@ribel
@tzycore
@yusilver
@rinsfire
@p1f x1
@p1f x2
@lesyk_m, у якого все ж таки щойно з'явився акаунт в тві! :)
@Ola_bilo4ka x1
@Ola_bilo4ka x2
@pigovich




Всі є?

Ціна одного квитка: 55 грн + 3 грн (бронь) = 58 грн.

Наші місця: 4 ряд: 4-13 місце; 5 ряд: 4-13 місце та багато інших :)

#Твізустріч 9-лютого, четвер, о 18.30 біля входу в кінотеатр — Ашан, 2 поверх (за правилами мусимо викупити квитки за годину до сеансу).

Пропозиції? Запитання?

середу, 1 лютого 2012 р.

Вища школа в Україні. Чи може бути гірше?

Українська система освіти. Чи потрібні нам реформи?
Студентка стаціонару про сучасну систему вищої освіти в Україні.

Час змін — освіту всім!

Починаючи приблизно з середини минулого століття, освіта в Україні стала суттєво доступнішою, ніж до того. Більшість батьків з найвіддаленіших від районного центру рустичних закутків отримали змогу відправляти своїх дітей на науку до міста, а часом і за кордон, і забезпечувати їхній побут впродовж кожного навчального року. Така доступність до знань і хорошої освіти — наслідок низки реформ, які почались ще в Радянському союзі і у такому ж дусі продовжували функціонувати в Україні і після його розпаду. Однак, незважаючи на те, що Україна вже понад 20 років є незалежною державою, чимало засад в сфері освіти мають радянську основу і це аж ніяк не стає нам в пригоді.

Невиправдана реалія

Відомо, що академічна програма більшості український студентів невиправдано перенасичена. Український студент щосеместру має не менше як 12 стаціонарних предметів, які в кожному університеті повинні співпадати із уявленнями Міністерства Освіти України про освітні стандарти в державі. До їх числа входить низка невиправданих і часто мало цікавих "загальних дисциплін", що буцім формують наш кругозір, а насправді крадуть багато годин з й так короткої доби. Додаткові лекції та підготовка до них, численні письмові роботи, модулі, іспити — на це все йде дуже багато часу, який можна було б викоратати суттєво раціональніше.
Таким чином, “Загальні дисципліни” — звична річ в розкладах переважної більшості майбутніх спеціалістів більшості галузей та професій. Навіщо математикам філософія, історикам екологія, а економістам психологія — для мене загадка. Єдине більш-менш пристойне пояснення (виправдання?) — все це робиться “для загального розвитку”. Однак, тоді випливає логічне запитання, — якщо такий “загальний розвиток” корисний і необхідний для студента, чому тоді такої практики немає не те, що в провідних, а й в пересічних навчальних закладах Центральної та Західної Європи, Північної Америки, Австралії тощо? Навчальний план будь-якої спеціалізації там майже ніколи не перевищуватиме 4 дисципліни на семестр (при мінімумі 2 дисципліни). Така система освіти — запорука досконалого оволодіння своїми фаховими предметами і змога відмінно справитись з річною науковою роботою (в українському випадку — курсовою роботою).
Натомість у нас, увагу слід розподіляти між суттєво більшою кількістю предметів, а відтак приділяти менше зусиль обраній спеціальності. За власними підрахунками, студент стикається з не менш як половиною сотні семінарів, кожен з яких передбачає грунтовну підготовку і стосами матеріалів для опрацювання.
Студенти, які не обмежуються однією навчальною програмою або мають роботу чи сім’ю взагалі не розглядаються, щоб надмірно не нагнітати ситуацію

Сесія або безсонні, але дуже смертні

Кінець кожного семестру (в окремих випадках, триместру) — винятково напружений час. Сесія. Ті університети, в яких ще не або взагалі не практикують модульну накопичувальну Болонську систему, змушені готуватись до здачі понад 10 предметів. Це поєднується із численними дедлайнами —письмовими роботами-допусками до сесії, підсумковими семінарами і часто університетською практикою. Не дивно, що багато студентів стикаються зі стресами, переживаннями, негативними наслідками, — наприклад, невстиганням, неуспіхом чи навіть відрахуванням і часто депресіями, результат яких буває дуже невтішним. Звісно, це не тотальна закономірність, і чимало студентів зуміли пристосуватись до системи і зі всім справляються, проте схиляюсь до думки, що це скоріше винятки. Зрештою, багато українських університетів допускають дуже своєрідні методи вирішення питань та проблем довкола сесій — трапляється, там допускаються різноманітні “домовляння”, які нерідко мають корупційне підґрунтя.
В результаті, аби все встигнути, студент приречений на заглиблення в книжки та інші інформаційні матеріали не лише цілими днями, а й ночами. Окрім того, що це залишає слід на здоров’ї, це також позначається на соціальному житті і громадській діяльності молодих людей. Звісно, що чимало повтореного чи вивченого запам’ятається і ймовірно стане в пригоді. Проте негативних наслідків незрівнянно більше.
Тим, хто скаже, що регулярне навчання — запорука відмінної сесії, я запропоную “повторити” (а насправді переважно “вивчити”, адже, що тут дивного, що інформатика не відкладається на довго в пам’яті філологів) по 50 (візьмемо за середнє арифметичне) білетів з 10 (навіть не 12-ти) різних предметів за 2 тижні. Як успіхи?
Ті ж, хто вчиться на кількох навчальних програмах є в ще більш скрутному становищі. А якщо до цього додати працюючих студентів або студентів-батьків? І те, й інше не рідкість в Україні.
Повертаючись до теми здоров’я, адже я вважаю це дуже серйозною темою, хочу зауважити, що випадки, коли студент потрапляє до лікарні через різноманітні розлади в час інтенсивного періоду в академічному році не дивина практично для всіх вищих навчальних закладів. Інтернет (в тому числі україномовні ресурси) кишить рекомендаціями як справитись з перевтомою, яка є однією із найпоширеніших реакій організму на чималі навантаження. Окремі випадки потрапляють до телевізійних випусків новин, проте мені не доводилось чути, щоб міністерство освіти на це якось реагувало.

Інтелект — тільки в університеті?

Немає нічого поганого, щоб бути всесторонньо обізнаним і мати великий багаж знань в найрізноманітніших напрямках. Однак, робити це за рахунок академічної програми, тулити поруч із здобуттям основної освіти, як на мене неграмотно.
Я прихильник думки, що всі, хто тяжіє до знань і хоче бути всеохопно ерудованою людиною — матиме їх і буде. Слід заохочувати молодь, та й суспільство загалом, до знань, а не нав’язувати їх. На жаль, влада ще не навчилась переконувати народ, — що інтелект — це важливо, модно і потрібно. Натомість, чимало інших структур та громадських організацій оволоділи перними механізмами в цьому напрямку. Перед усім, маю на увазі мережу інтелектуальних конференцій світового бренду TEDx. В Україні TEDx існує вже третій рік. Все почалося в Києві, потім спалахнуло і успішно триває в Донецьку. Львів — третє місто, яке перехопило естафету. 12 листопада минулого року тут відбулась дебютна конференція, її тема “Точка перетину”. На черзі Вінниця та Харків, а також Одеса. Далі буде.
Хочеться згадати і книжкові видавництва, які також докладають багато зусиль для того, щоб знання були не лише доступні, але й бажані для широкого загалу. Для цього вони щорічно активно влаштовують чимало заходів, серед яких не лише літературні читання, а й дискусії та інші заходи. Роблячи вдалі переклади, видавництва роблять доступними українському читачеві як класичну, так сучасну, актуальну і наукову літературу. Інтелектуальним вибухом є численні книжкові ярмарки у різних містах України, наприклад “Медвін” в Києві і особливо Форум видавців у Львові.
Що стосується сильних інтелектуальних осередків у Львові, то окрім університетів, це Центр міської історії, театр ім. Леся Курбаса, кіно-клуб Лева (друга редакція), Мала академія наук, мережа заходів в рамках діяльності команди TEDxLviv, а також місця, які регулярно організовують зустрічі з відомими людьми, провадять дискусійні клуби, творчі вечори, літературні читання чи просто лекції, зокрема арт-кав’ярня “Кабінет” і книгарня “Є”.
Підсумовуючи, хочу ще раз озвучити думку, що якщо у молоді буде менше навантажена академічна програма, то в них з’явиться незрівнянно більше можливостей і охоти до самоосвіти, громадської і соціальної активності і незрівнянно ґрунтовніші знання з обраної спеціалізації.