суботу, 3 грудня 2011 р.

Серденько сумує, плаче

Вона була сумна, бо її боліло серце. А мене серце ще не
боліло; а може я хочу, щоб всі думали, що не боліло;
а може я сама не знаю. І я сказала їй:



  • 
я заздрю тобі
    здається, я так відчувати не вмію
    а може просто боюсь
    розчарувань і болю
    з хвилевими насолодами легше
    але воно ефемерне і несправжнє
    просто симуляція щастя
    а справжнє може завдати болючих ран
    які все кривавлять
    і не пускають
    а воля в кінці безконечного тунелю
    тунель — це вихор пережиттів
    тому заздрю


    
***

    
Якийсь вірш вийшов. Білий. Гіркий.

    Не сумуй маленька, життя випробовує наші серденька. Та вони міцні.

Немає коментарів:

Дописати коментар