Як важко любити геніїв. Вони такі далекі у своїй досконалості від нас, приземлених. Завжди витають у своїх химерних думках, надто складно говорять, дивляться на нас каламутним поглядом.
Їм погано вдається бути турботливими, вони забувають важливі для нас дрібниці, а часом навіть суттєві речі, вони рідко поруч, навіть якщо в полі зору.
Так важко любити.. А часом здається, що зовсім неможливо. Зате.. принаймні.. можна старатись. Це загартовує наше терпіння. Це додає їм сил.
Адже безкорислива любов життєдайна і цілюща. Вона може додати геніям енергії для творіння важливого, прекрасного і змістовного.
Генії.. Вони насправді цінують нашу любов. Навіть, якщо не вміють про це сказати. Або бояться.
Генії — самітники. Навіщо їх любити? Це мазохізм. Нехай живуть собі самі, в гордій самотності, і творять.
ВідповістиВидалитиНіякі генії не самітники. вони також потребують любові, і також любять навзаєм. Просто демонструють вони цю любов по-інакшому. Але зрештою всі люди люблять по-різному. Просто посередні люди часто копіюють стереотипність стосунків з інших, бо їм не байдуже аби бути як усі. Геніям байдуже просто на те ким бути, вони є собою.
Видалити