Роздуми про добро

Не раз ми стверджуємо, що світ, в якому живемо — жорстокий і несправедливий, що навколо повно негараздів і годі добитись від когось співчуття в найважчі хвилини. Цей світ робимо ми самі і в такому разі не маємо права скаржитись. Кожен може зробити щось добре, хай навіть дрібку, це змусить інших задуматись і зробити те саме. Дарувати тепло і любов так просто. Відкрий своє серце.

Добро — це морально-етична цінність, що протистоїть злу, а точніше — це позитивні моменти в житті людини, що відповідають її зацікавленням, мріям і пристастям.

Здебільшого, людям від природи властиве бажання добра. Воно є не тільки гіпотетичним, а й вродженою основою в самій людській сутності, яка є постійною і стабільною для всіх людей, в усі часи і на всіх територіях.

Безсумнівно, ця моральна чеснота пов’язана із волею людини, тому може бути непостійною і мінливою залежно від її настрою чи стану. перед кожною людиною постає проблема вибору між добром і злом, і кожен сам, згідно зі своїми моральними засадами і переконаннями, повинен вирішувати, що він обере.

На жаль, жити тільки добром в сучасному світі дуже важко, значно легше бути жорстоким і байдужим. Люди перестали допомагати один одному, робити добрі справи, дотримуватись найелементарніших правил поведінки. Кудись поділись чуйність, доброзичливість, любов і повага до інших. Хоч у світі цілком очевидне існування природнього та незмінного добра, що виявляється в ідеях досконалості та неймовірної перфекції в органічних ісотах і творіннях.

В українському прислів’ї говориться: «Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла сподівайся». І справді, якщо творитимеш добро — воно повернеться тобі сторицею, але якщо ти замислив щось недобре — те саме отримаєш натомість, адже все в цьому світі взаємопов’язане. Є ще одне прислів’я : «Як ти до людей, так і люди до тебе», а у Святому Письмі сказано: «Відступи від зла й чини добро, і житимеш повіки!» (Пс. 37.27).

Добрими є такі вчинки, які не суперечать Божим Заповідям. Добра людина ніколи не скривдить ближнього, не заздритиме, не привласнить собі того, що надбане працею інших. Така людина не матиме гріха лінощів, гордині, лихослів’я, крадіжок і таке інше. Буття доброї людини виявляється у високоморальній діяльності і по

ведінці та доброчесності. Наприклад, допомогти старим, дітям, хворим і немічним чи підтримати в складній ситуації того, хто цього потребує.Кожна людина повинна пам’ятати це і робити добро, бо, як твердить українське народне прислів’я, «Хто робить погане того страх жене, а біда зустрічає».Будьмо добрими, живімо за Божими Законами і світ зміниться на краще!

(Дещо переосмислений академічний твір)